Морфологічні особливості ураження верхніх відділів шлунково-кишкового тракту при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі у хворих на метаболічно-асоційовану жирову хворобу печінки, можливості корекції

Анотація

Вступ. Дослідження особливостей ураження верхніх відділів гастроінтестинального тракту у хворих з метаболічно-асоційованою жировою хворобою печінки (МАЖХП) є особливо актуальним. Мета дослідження: дослідити особливості морфологічних змін слизової оболонки (СО) шлунку у хворих на МАЖХП при гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ) та їх динаміку на фоні лікування. Об’єкт і методи дослідження. Обстежено 84 хворих на МАЖХП та ГЕРХ. Дослідження виконано у два етапи. На І етапі хворим проведено ендоскопічне дослідження із подальшою морфологічною оцінкою СО шлунку та визначення Helicobacter pylori (HP). Також визначено показник індексу маси тіла (ІМТ). На ІІ етапі НР-негативним хворих з МАЖХП та ГЕРХ (n= 34) призначено терапію із використанням інгібітора протонової помпи та ребаміпід. Результати дослідження та їх обговорення. Виявлено, що 50 (59,5%) хворих з МАЖХП та ГЕРХ – НР інфіковані, а в 34 (40,5%) хворих – гелікобактерна інфекція відсутня. При відсутності НР інфекції частіше ГЕРХ у хворих із МАЖХП поєднується із рефлюкс гастритом (29,4% випадків– p<0,05), а також еритематозною гастропатією (у 41,2% пацієнтів відповідно – p<0,01), тоді як серед НР-позитивних хворих достовірно частіше виявлено осіб із ерозивним гастритом (24,0% – p<0,05) та ерозивно-геморагічною і ерозивно-папульозною гастропатіями (у 22,0% та 16,0% хворих). У переважної більшості хворих з МАЖХП та ГЕРХ ураження шлунку при гістологічному дослідженні частіше відповідає 2-3 ст. запалення, особливо при ерозивно-папульозній та ерозивно-геморагічній гастропатіях, а також – при рефлюкс гастриті. Висновки. 1. У 59,5% хворих з МАЖХП та ГЕРХ діагностовано НР-інферція, що асоціює із більш вираженим збільшенням показника ІМТ у даних пацієнтів. 2. При ендоскопічному дослідженні у НР-негативних хворих з МАЖХП та ГЕРХ частіше виявлено еритематозну гастропатію (у 41,2% хворих – p<0,01) та рефлюкс-гастрит (у 29,4% пацієнтів – p<0,05). 3. Додаткове призначення ребаміпід є ефективним методом для зменшення ступеня вираженості запалення СО шлунку у хворих з ГЕРХ та МАЖХП.